Завдяки тісній співпраці заводу рульової гідромеханіки та інженерного коледжу підприємство забезпечене висококваліфікованими кадрами. А випускники навчального закладу отримують престижну роботу та гарантований професійний ріст.
20 відсотків персоналу заводу рульової гідромеханіки ПАТ «НВП «Радій» – випускники інженерного коледжу. Як виробництво забезпечується необхідними спеціалістами, розповідає директор заводу рульової гідромеханіки ПАТ «НВП «Радій» Олег СІРЕНКО.
– На багатьох підприємствах машинобудівної галузі існує кадровий голод. У країні на підготовку потрібних сьогодні економіці фахівців щороку виділяються чималі гроші з державного бюджету, а на підприємства приходять одиниці. Багато випускників по закінченню навчальних закладів шукають шляхи швидкого успіху, реалізовують себе не за фахом, а нерідко й за кордоном. Звичайно, це прикро, бо науково-технічний прогрес ставить свої вимоги до якості виробництва. І їхні знання, вміння та навички потрібні тут, в Україні.
Як відомо, науково-виробниче підприємство «Радій» є новатором у розробці інформаційно-керуючих систем та технічних засобів автоматизації, важливих для безпеки атомних електростанцій.
Високий рівень якості, надійність та широкий функціональний обсяг можливостей апаратури, яка розробляється, – головні характеристики продукції.
Одним із підрозділів підприємства є завод рульової гідромеханіки, оснащений сучасними технологіями з високими виробничими потужностями. Ми виробляємо комплекти вузлів та деталей систем рульового керування для машинобудування, а також останнім часом – продукцію для атомних електростанцій.
Наші спеціалісти проводять увесь комплекс робіт від розробки продукції до її виробництва, реалізації, гарантійного й післягарантійного обслуговування. Споживачами є найпотужніші підприємства автомобілебудування України і закордону.
Також завод працює над розробкою та виготовленням гідравліки, що використовується у військово-промисловому комплексі. У цьому напрямку йде співпраця з Укроборонпромом, його конструкторськими та виробничими підприємствами.
– Якщо на заводі експлуатується найсучасніше обладнання і є сучасна база для випробувань, то мають бути високі вимоги до кваліфікації співробітників. Що робиться для того, аби дипломовані спеціалісти після закінчення навчальних закладів прийшли працювати саме на ваше підприємство?
– Аби якнайшвидше отримати необхідних спеціалістів, налагоджено плідну взаємодію з Кропивницьким інженерним коледжем Центральноукраїнського національного технічного університету. Саме тут здійснюється підготовка працівників для підприємств машинобудівної галузі. Зокрема за професіями електромеханіка, техніка-технолога тощо.
Студенти у процесі навчання проходять на підприємстві виробничу практику. Знайомляться з повним циклом робіт на усіх етапах розробки та виробництва продукції. Також набувають власні практичні вміння та навички, знайомляться з трудовим колективом, який має свої славні традиції.
– Які вакансії існують на заводі?
– Наше підприємство потребує висококваліфікованих операторів для роботи на верстатах з числовим програмним керуванням, технологів. Після захисту дипломного проекту в навчальному закладі випускники, які проходили у нас практику, як правило, повертаються на підприємство.
У подальшому вони підвищують свій кваліфікаційний рівень у технічному університеті. Хочу наголосити, що саме ті випускники, які мають навички роботи за верстатом, стають більш підготовленими до роботи конструкторами і технологами. На відміну від тих, у кого підготовка відсутня, а про виробництво вони знають лише з підручників.
Практика проводиться у рамках договору між підприємством і навчальним закладом. Майже всі випускники отримують перше робоче місце на підприємстві.
– Чи задоволені ви рівнем підготовки спеціалістів у коледжі?
– Викладацький колектив інженерного коледжу, знаючи наше підприємство, специфіку роботи, намагається дати учням необхідні знання, аби вони після закінчення навчання якомога швидше адаптувалися на виробництві і стали гарними спеціалістами. Зокрема слід подякувати директорові навчального закладу Миколі Сторожуку, який створює всі умови, аби студенти отримали гарну професійну базу. У подальшому це стане якісним фундаментом у їхній професійній кар’єрі. Викладачі й майстри виробничого навчання докладають всіх зусиль, аби їхні вихованці стали висококласними професіоналами своєї справи. Сьогодні на заводі рульової гідромеханіки працюють 22 випускники коледжу різних років. А це – 20 відсотків персоналу заводу.
– Розкажіть про колектив, який ви очолюєте.
– На заводі рульової гідромеханіки підприємства «Радій» понад 120 висококваліфікованих працівників. Є власне конструкторське бюро,
технологічний відділ, відділ маркетингу. Можу розповісти про кожного працівника. Знаю, хто чим займається, вірю у їхній потенціал, старанність і талант. Колектив молодий, середній вік працівників 35 років, проте має потужний потенціал. Керівництво підприємства «Радій» доручає нам виконувати серйозні завдання, які мають важливе стратегічне значення. Молодим є на кого рівнятися. Кожен їхній крок оцінюється та контролюється досвідченими спеціалістами-наставниками. Такими, як налагоджувальники верстатів з числовим програмним керуванням Олександр Литвин та Кирило Шимонаєв, головний конструктор Ніна Олійник.
Непоодинокі випадки, коли діти вже досвідчених працівників обирають професію своїх батьків і після закінчення інженерного коледжу приходять працювати до нас. Наприклад, Ігор Валентинович Глущенко багато років працює начальником дільниці. Цьогоріч на виробничу практику привів свого сина Дмитра, котрий навчається у інженерному коледжі. Сподіваємося, що хлопець буде таким же прекрасним працівником, як і його батько, вимогливим до себе та інших.
– Які соціальні гарантії мають працівники?
Керівництво підприємства “Радій” турбується про добробут працівників. Вони соціально захищені, мають стабільну роботу та можливість планувати свою кар’єру.
Тут своєчасно виплачується заробітна плата, створені гарні умови праці. Працює будинок культури, де працівники та їхні діти займаються у різноманітних гуртках. А влітку можна всією родиною відпочити на узбережжі Азовського моря на базі відпочинку «Жемчужина».
Матеріал взято з газети “Наше місто і село” №32 (401)